КІРЧИК Максим Володимирович
03.02.1990-13.02.2023

Кірчик Максим Володимирович (позивний “Дирчик”) народився 3 лютого 1990 році в  Кременці на Тернопільщині, згодом проживав у місті Дубно.
Випускник Дубенського ліцею №2.
З 2005 до 2008 року навчався в Дубенському професійному ліцеї за професією «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних. Касир». У 2008 році став студентом Національного університету водного господарства та природокористування, факультет «Економіка підприємств». У дорослому віці мешкав у Києві. 
З 2013 року працював у національному музеї народної архітектури та побуту України майстром з гончарства. Максима цікавило все, що пов’язане з українською культурою. Був активним учасником Революції Гідності.
З квітня 2019 року працював оператором висотного баштового крана на підприємстві «Рента-кран».
Незадовго до повномасштабного вторгнення pocіян Максим одружився, будував плани на майбутнє.
Не маючи військового досвіду, з 24 лютого 2022 року в складі 204-го батальйону територіальної оборони захищав місто Київ. Звільняв місто Ірпінь, Чернігівщину, Миколаївщину, брав участь у бойових діях зі звільнення Херсона. Служив стрільцем другого стрілецького відділення першого взводу третьої роти. Далі - втримання кордону з Бєлгородською областю, з початку 2023 року - на Бахмутському напрямку.
Загинув 13 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання в жорстоких боях біля населеного пункту Залізнянське Бахмутського району Донецької області.
Похований 19 лютого 2023 року на Калинівському цвинтарі у місті Кременець.
Указом Президента України від 18 липня 2023 року №432/2023 «Про відзначення державними нагородами України» солдата Кірчика Максима Володимировича нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.